холостий

-а́, -е́.

1) Який не перебуває в шлюбі (про чоловіка, хлопця); неодружений, нежонатий.

2) Не здатний вражати ціль (про патрон, заряд, стрільбу). || у знач. ім. холости́й, -то́го, ч. Патрон без кулі, снаряда, дробу.

3) тех. Який не приводить у рух інші механізми, машини і т. ін., діє без навантаження, не виконує корисної роботи. || Здійснюваний транспортом без вантажу. Холостий рейс.

4) с. г. Не запліднений чи без приплоду (про самиць тварин).

5) Те саме, що кастрований. Холостий бик.